Про цю делікатну проблему не прийнято говорити вголос, проте, від її вирішення залежить здоров’я і самопочуття людини. Йдеться про застійні явища в кишечнику, і традиційному методі їх усунення, а саме – очисна клізма. Клізма при запорах призначається в якості тимчасового, але ефективного заходу для екстреного очищення кишечника, а також забезпечення нормального безперебійного функціонування організму.
Основне завдання клізми – очистити кишечник від калових мас і токсинів, які при запорах можуть викликати отруєння та інтоксикацію організму. Зробити клізму нескладно, головне – знати пропорції води або лікарського розчину, необхідні для її проведення, вони повинні відповідати віковим критеріям, адже для дорослого та дитини вони суто різняться.
В матеріалі розповімо про підготовку до клізми та протипоказання, а також як зробити клізму самостійно та як зробити дитині клізму.
Що потрібно врахувати перед клізмою
У сучасному цивілізованому світі складно знайти людину, яка не знає, що таке очисна клізма. Поширеність процедури обумовлена її простотою, ефективністю, безпекою та практично повною відсутністю побічних ефектів. Завдяки великій кількості позитивних нюансів і мінімуму протипоказань клізму ставлять не тільки в медичних установах, а й на території пацієнта. Про головні особливості процедури і піде мова далі.
Читайте також: ХАРЧОВЕ ОТРУЄННЯ У ДОРОСЛИХ – ЩО РОБИТИ ПРИ ОТРУЄННІ
Щоб зробити клізму відповідно до приписів експертів, необхідно враховувати:
- Положення тіла. Важливо, щоб пацієнт лежав на лівому боці з підтягнутими до живота колінами. Це обумовлено анатомією прямої кишки, велика частина якої знаходиться в лівій частині тулуба.
- Температура води. Ідеальним є показник в 38 градусів. Якщо зробити воду теплішою, можна обпалити слизову, а холоднішою – застудитися (при наявності показань використовують воду температурою до 28-36 градусів, але не холодніше).
- Обсяг води. Для одноразового введення цей параметр розраховується індивідуально. Він залежить від характеру рідини, що вводиться (маслянисті, гіпертонічні, содові та інші спеціальні різновиди ставлять в менших обсягах, ніж водяні) і антропометричних показників пацієнта. Зазвичай обсяг не перевищує 1 літра.
- Кількість процедур. Залежить від зашлакованості кишечника і цілей заходу. Деяким достатньо однієї процедури, іншим потрібно кілька вливань. В ідеалі процедура виконується, поки вода, що виливається, повністю не очиститься.
Читайте також: ЯК БОРОТИСЯ ЗІ СТРЕСОМ? 8 ПРОСТИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ
Підготовка до клізми
Щоб зробити клізму, необхідно запастися набором необхідних пристосувань і витратних матеріалів. Для проведення процедури знадобляться:
- Латексна груша з пластиковим наконечником або гумова грілка (гуртка Есмарха). Без них практично неможливо зробити клізму і доставити потрібний обсяг рідини в товсту кишку.
- Вода. Фахівці рекомендують: робіть одноразове введення об’ємом в 1 літр. Доцільно заздалегідь приготувати 4-5 літрів чистої кип’яченої води. Ідеально, якщо вона буде попередньо відфільтрована.
- Термометр. Потрібен для контролю температури води. Якщо вона буде дуже високою, існує загроза отримання опіку, занадто низькою – отримання застуди. Як ми вже говорили, оптимальним є значення в межах 37-38 градусів.
- Тверда поверхня. У стаціонарі клізми роблять на жорстких кушетках, якщо такої у вас не виявиться, можна виконувати процедуру на підлозі.
- Клейонка. В процесі установки вода може виливатися, тому доцільно підстелити медичну, одноразову поглинаючу або звичайну кухонну клейонку.
- Крем, касторове масло або вазелін. Мастило потрібне для обробки наконечника, без якого постановка клізми буде дуже неприємною.
Фахівці рекомендують продезінфікувати всі аксесуари. Це дозволить захиститися від попадання інфекцій всередину і попередить небажані наслідки. Отже, як зробити клізму?
Як роблять клізму грушею
Установка клізми в умовах стаціонару не вимагає від пацієнта ніяких зусиль, підготовку й проведення процедури здійснює молодший медичний персонал. Якщо виникла необхідність зробити клізму самостійно, потрібно правильно підготуватися:
- Підготовка. Всі аксесуари необхідно простерилізувати і розкласти так, щоб ними було зручно користуватися.
- Вибір місця. Клізму роблять на підлозі, у ванній, на ліжку, канапі, лавочці або інший жорсткої поверхні.
- Ухвалення зручного положення. Консервативно рекомендують ставити клізму, лежачи на лівому боці з підтягнутими до живота колінами, але є методики, які веліли здійснювати процедуру лежачи на спині c піднятим тазом або стоячи на четвереньках.
- Ведення наконечника в анус. Щоб не травмувати задній прохід, його необхідно рясно змастити. Перед введенням слід випустити повітря, піднявши наконечник вгору і злегка натиснувши на грушу.
- Вливання води. Здійснюється шляхом здавлювання груші. Експерти рекомендують робити це максимально плавно, тоді натиск не буде занадто сильним і рідина не заподіє дискомфорту.
- Утримання води. Ефективність процедури прямо пропорційна часу перебування рідини в кишках: чим довше вдасться утримувати воду, тим краще. Лежачи на спині робити це значно простіше.
- Спорожнення кишечника. Відбувається природним шляхом після появи позивів до дефекації, протистояти яким немає сил. Для досягнення максимального ефекту процедуру рекомендується повторювати до тих пір, поки рідина, що виходить назовні не буде такою ж прозорою, як та, що вливається в пряму кишку.
Як зробити клізму кухлем Есмарха
Фрідріх Август фон Есмарха – всесвітньо відомий німецький лікар, який є винахідником однойменної гуртки, більш відомої серед обивателів як грілка. Вона є найбільш поширеним аксесуаром для установки клізм в умовах лікарняних стаціонарів і при самостійному застосуванні. Алгоритм її інсталяції виглядає наступним чином:
- Грілка Есмарха наповнюється водою і підвішується на штатив. Оптимальною є висота в 1-1,5 метра, так забезпечується достатній напір для заповнення водою всієї товстої кишки.
- З грілки випускається повітря. Це робиться шляхом відкривання крана, вода, що наповнює гліку, витіснить повітря і клізму можна буде ставити без неприємних відчуттів. Після цього гуртка підвішується на штатив.
- Пацієнт стає на карачки або вкладається на лівий бік, підтискаючи ноги до живота. Поверхня під ним завбачливо застеляється клейонкою, це дозволить зберегти її чистою.
- У анус вводиться наконечник трубки. Доктора рекомендують робити клізму, попередньо змастивши його.
- Вливання рідини. Грілки комплектуються досить тонкими шлангами, тому незалежно від висоти, на якій їх підвішують, натиск буде оптимальним, щоб вода проникла в усі відділи кишечника.
- Спустошення кишечника. Щоб зробити клізму максимально ефективною, потрібно довше затримати воду в собі. Рекомендований час – 15-30 хвилин. Після цього можна випускати воду.
Як зробити дитині клізму
Така на перший погляд не складна процедура як клізма дитині у деяких батьків може викликати затруднення. Адже робити це треба з дотриманням деяких правил, щоб малюк не відчував ніякого дискомфорту і болю. Тож як зробити дитині клізму?
- Придбання спеціальної гумової спринцівки, що має еластичний або пластиковий наконечник, в аптеці. При покупці враховуйте вік дитини, від якого залежить розмір спринцівки.
- Дезінфекція спринцівки шляхом обливання її окропом зовні й промиванням внутрішньої частини.
- Прокип’ятити і остудити воду, яка знадобиться для клізми, до потрібної температури (для дітей раннього віку – 28-30 °С). Якщо ви будете використовувати воду з додаванням в неї рослинної олії, то олія попередньо повинна бути прокип’ячено і охолодженою. Співвідношення вода – олія 1: 1.
- Змазування наконечника спринцівки одним із засобів: вазелін, дитячий крем, рослинна олія.
- Укладання малюка на бочок із зігнутими в колінах і піднятими до живота ніжками. Розлучаються сідниці, і акуратно вводиться кінчик спринцівки. Глибина введення наконечника від 2 см малюкові, якому кілька місяців від народження, до 5 см дитині у віці 1 рік і старше.
- Потихеньку, неквапливо вливається рідина всередину.
- Наконечник витягується. Ягодички стискаємо рукою, щоб рідина не виливалася назад. Витримуємо близько чверті години. Дитина повинна сходити в туалет. Якщо дитина не сходила в туалет, очисна клізма робиться ще раз, але не раніше, ніж через 6 годин.
- Якщо дитина напружена, боїться, заспокойте його, призупиніть процедуру. Після розслаблення малюка продовжуйте далі. Нехай вам допоможе батько або хто-небудь з близьких.
Розчини, які використовуються для проведення клізми дитині:
- Сольовий розчин. Половину чай. лож. кухонної солі розчинити в склянці води.
- Ромашковий настій. 1 ст.лож. сухої аптечної ромашки заливається склянкою окропу і настоюється.
- Мильна вода. Використовувати дитяче мило.
Обсяг рідини, що вводиться в анальний отвір малюка, залежить від віку. Чим старше дитина, тим обсяг більший. Від 30-60 мл піврічним малюкам до 0,5 л дітлахам старше 9-річного віку.
Матусі, проконтролюйте, з чим пов’язані запори у дитини. Може бути так, що звичайної клізми недостатньо. Потрібно більш серйозне рішення проблеми. Обов’язково консультуйтеся з педіатром, який допоможе вам знайти вірне рішення. Або це застосування медикаментозних препаратів, або спеціальний раціон.
Кому не можна робити клізму
Медицина не забороняє робити клізму самостійно, оскільки процедура не відноситься до небезпечних. При правильному виконанні вона не здатна заподіяти шкоди, але існує ряд захворювань, патологій і дисфункцій, наявність яких у людини є абсолютним протипоказанням для її виконання.
Нижче вони будуть розглянуті більш детально:
- Постопераційний період. Перші кілька днів (а іноді й тижнів) після хірургічного втручання, проведеного на органах шлунково-кишкового тракту, категорично заборонено робити клізми. Це обумовлено механічним впливом на шви і тканини, що загоюються, ймовірність того, що вони розійдуться, в такому випадку сильно збільшується.
- Ерозивні утворення, виразки слизових і перфорації в кишках. Патології вкрай чутливі до механічного, хімічного й термічного впливу. Якщо знехтувати застереженнями лікарів, можна спровокувати внутрішню кровотечу.
- Тріщини в області ануса, випадання кишок і гемороїдальні вузли. Процедура може спровокувати загострення, посиливши перебіг захворювання появою ускладнень.
- Кровотеча із заднього проходу. Якщо такі мають місце, їх причинами можуть бути недуги інших органів шлунково-кишкового тракту (крім кишечника), а в цьому випадку робити клізму заборонено.
- Наявність запальних процесів у кишках або інших органах черевної порожнини. Фахівці не рекомендують робити процедуру при наявності запальних процесів будь-якої етіології.
- Новоутворення в тонкому і товстому кишечнику. Клізми протипоказані, якщо діагностовано поліпи, міоми або різного роду пухлини. Великий обсяг води, що вводиться в кишечник, може травмувати їх і спровокувати переродження в злоякісні утворення.
- Тромбоз мезентеріальних судин. Їх закупорка призводить до розвитку некротичних процесів і подальшого відмирання тканин. Процедура цей процес може істотно прискорити.
Встановлюючи клізму самостійно, враховуйте вищенаведені рекомендації. Це допоможе зробити процедуру безпечною і ефективною. Будьте здорові!
