Тільки недавно всі відійшли від завершення «Гри престолів», а тепер Netflix випускає серіал по «Відьмака», а Amazon по легендаріумі Толкіна. Літературний жанр фентезі давно перестав бути субкультурним читанням для ескапістів. Сьогодні він тріумфально крокує і в літературі, і в кіно.
Чому так сталося та які твори вплинули на розвиток жанру?
Що таке жанр фентезі?
Твори фентезі – це деякий симбіоз історичного роману і казки. Але є важлива ремарка. Головна відмінність фентезі від казки в тому, що чудеса й надприродні явища, які відбуваються, є нормою описуваного світу. Цей світ ніхто не намагається пояснити, він існує відокремлено і абсолютно звичний і зрозумілий його мешканцям. Найчастіше сеттинг нагадує Середньовіччя або епоху Відродження, але ними аж ніяк не обмежується. І подібно епічним текстам, в фентезі часто зустрічаються архетипічні мотиви.
Класифікують фентезі за багатьма ознаками. В першу чергу, воно ділиться на «високе» і «низьке». Відношення до якості цей параметр не має, а описує ступінь відірваності сеттингу від реальності. Наприклад, дія «Володаря перснів» відбувається в повністю вигаданому світі, тим самим роблячи його високим. Якщо ж дія відбувається в умовах, схожих на реальні, то це низький фентезі. Найяскравішими прикладами будуть твори міського фентезі, такі як «Добрі наміри» Пратчетта та Геймана. Так ми виходимо на іншу класифікацію – за часом і місцем дії. Тут є піджанри: міське й історичне. Відповідно, в першому випадку дія розгортається в умовах сучасного міста, а в другому мова йде про альтернативну історії. Тобто все вказує на умовну реальність та історизм, але з магією й надприродним, як даністю.
Читайте також: 10 СУЧАСНИХ КНИГ, В ЯКІ ПОРИНАЄШ З ГОЛОВОЮ
Класифікація творів в жанрі фентезі
Насправді класифікацій і піджанрів дуже багато (нижче аж ніяк не вичерпний список):
- темне – зло вже перемогло, а протагоністи намагаються хоч якось зменшити загальні страждання (Глен Кук «Чорний загін»)
- слов’янське – в основі сюжету і світогляду героїв лежить слов’янська міфологія (цикл Марії Семенової про Вовкодава, Андрій Рубанов «Фініст – Ясний сокіл»)
- наукове – знаходиться на стику з науковою фантастикою, іноді навіть важко відрізнити від неї. Тут технологічний прогрес може бути сусідами з фентезійним міфологічним мисленням (Ден Сіммонс «Іліон»)
- технофентезі – магія і наука співіснують і проникають одна в одну (Роджер Желязни «Підмінений»)
- жіноче – синтез сентиментального роману в фентезійному антуражі (Холлі Блек «Злий король», Надія Мамаєва «Чорна відьма в Академії драконів»)
На сьогоднішній день часом буває складно віднести твір до того чи іншого піджанру – багато з них перебувають на прикордонній території та поєднують в собі риси кількох. Наприклад, наукове і технофентезі іноді дуже складно відрізнити один від одного. Або ж не завжди можна бути впевненим, наукова це фантастика чи все ж наукове фентезі. Як і в літературі в цілому, постмодернізм яскраво проявляється і тут. Яскравим прикладом є цикл про Відьмака, де декорації Фентезійні, але поведінка персонажів і їх світогляд відрізняються від того, до яких ми звикли в таких творах.
Читайте також: 5 КРАЩИХ ДЕТЕКТИВІВ, ВІД ЯКИХ НЕ ВІДІРВАТИСЯ
Важливою складовою творів жанру є співіснування людей з вигаданими народами (расами): ельфами, гномами, орками та гоблінами. Всі ці істоти мають свої особливості і грають свою важливу роль в тому світі, де йде розповідь.
З чого почався жанр фентезі?
Вихід «Володаря перснів» став буквально поворотною точкою, після якої жанр став стрімко розвиватися і вже ніколи не втрачав популярності. А одним з перших фентезійних творів називають «Дочку короля Ельфландіі» Лорда Дансені, який вийшов в 1924 році. У книзі переплетені і історизм, і магія, і реальні та вигадані народи. При цьому багато хто вважає, що в творах Хаггарда 1880-х років також можна знайти зачатки жанру, але сформувався він як самостійний саме в XX-му.
Що ж стало причиною такої любові до фентезі? Одну виділити складно. Можна було б подумати, що фентезі – це чистої води ескапізм, який, безумовно, відіграє велику роль. Але все трохи складніше. По-перше, це по суті своїй нові міфи, багато авторів спиралися на епос та запозичили звідти і персонажів, і сюжети. Це робить фентезі при всій його нереальності чимось близьким на архетипічному рівні. Це свого роду казки, але для дорослих, хоча кожна казка – це набагато глибше і складніше, ніж просто розвага для дітей. Варто згадати Проппа і його «Морфологию чарівної казки», а ще «Жінки, що біжать з вовками» Кларисси Естес. Сьогодні ж жанр розквітає, завдяки розвитку технологій, які дозволяють робити екранізації, які вражають своєю реалістичністю. І зараз можна дійсно зануритися в дію, подивитися на драконів, ельфів і магію. Хіба це не диво?
Що робить жанр фентезі хорошим?
Недостатньо вдягнути героїв в обладунки і відправити на війну з орками. Фентезі-книг – маса, але справжнього успіху добиваються далеко не всі. Ми проаналізували декілька творів і циклів, які вважаються культовими (наш список не є вичерпним, такий просто неможливо скласти), щоб розібратися, що ж в них особливого.
Самобутність і продуманість світу, створеного Толкіном, не змогла залишити публіку байдужою. Трилогія про персні Всевладдя багатогранна і здатна прикувати увагу дуже різних читачів. Сам світ, мови (на яких при бажанні можна говорити), історія залучать тих, хто любить занурюватися в твір цілком. Моральний аспект і філософські питання будуть утримувати увагу тих, хто любить читати між рядків, шукати приховані сенси й рефлексувати. Сам сюжет сподобається любителям пригодницької літератури. Це буквально перший випадок створення нового всесвіту з нуля. І в той же час цей всесвіт близький і зрозумілий на тому самому архетипічному рівні, про який ми говорили на початку. Тому що при всій своїй самобутності, він грунтується на міфах і легендах, а значить сюжети і події будуть здаватися чимось знайомим та рідним (особливо людям, вихованим в Великобританії, Скандинавії та Північній Європі).
Анджей Сапковський «Відьмак»
Читайте також: ГЕРАЛЬТ З РІВІЇ: ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ВІДЬМАКА
Більшість знає «Відьмака» в першу чергу, як комп’ютерну гру, яка, до слова, дійсно дуже хороша. Але книги теж заслуговують на увагу. Дія також відбувається у вигаданому світі, який нагадує Східну Європу. Оповідання рясніє посиланнями на фольклор, народні казки і міфи. У той же час книги багато в чому порушують Фентезійні канони. Зазвичай світи становлять певну систему, в якій є уставлені зв’язки і відносини. Наприклад, ельфи не дружать з гномами, орки їздять на Варга і ніколи на конях та інше. Конфлікти так чи інакше, як правило, досить прості і повторюють один одного. У «Відьмаку» ж відносини між народами і расами дуже нестабільні, вони постійно змінюються, що ставить героїв перед ще одним вибором. А самі персонажі мислять зовсім не так, як епічні герої, у яких є чіткі моральні установки, а скоріше, як сучасні люди. В цілому цикл швидше сатирично-жорстокий, ніж яскраво-життєстверджуючий, як багато творів жанру.
Джордж Мартін «Пісня льоду і полум’я» 
Цей цикл також представлення не потребує. Історичною основою для історії Семи Королівств стала війна Червоної і Білої Троянди, коли протягом тридцяти років в Англії на грунті боротьби за владу творився справжній хаос. Мартін постійно тримає читача в напрузі, події розвиваються стрімко, а від сюжетних поворотів іноді волосся стає дибки. До того ж все це приправлене відвертими сценами і зовсім неприкритою жорстокістю. І страшно, і неприємно, але відірватися неможливо.
Ніл Гейман «Американські боги» 
Блискучий зразок міського фентезі, в якому переплелися міфологія та сучасність. У 2002 році роман отримав і «Неб’юла», і «Х’юго». Боги давнини – іммігранти, які втратили тут свою могутність, вони живуть тепер як звичайні люди, хоч і пам’ятають про славу минулого. Їх боротьба з новими богами, технологіями та медіа, грає важливу роль в книзі, поряд з основною сюжетною лінією. Як і «Відьмак», твір відходить від канонів традиційного фентезі, наділяючи героїв нетиповими для них рисами, і створюючи особливу атмосферу за рахунок сучасного сеттинга.
