Святкування Масляної прийшло зі слов’янської язичницької культури й збереглося після прийняття християнства. Масляний тиждень – найдавніше народне свято проводів зими й зустрічі весни.
Як виникла Масляна
Це свято відоме кожному жителю України з малих років, але на питання про історію походження Масляної багато людей або зовсім здивуються, або висувають абсолютно протилежні версії. Чи варто дивуватися, якщо Масляний тиждень для одних жителів – привід для масових гулянь, а інші сприймають його з благоговінням і трепетом як важливий крок підготовки до Великого посту.
Хоч Масляна – одне з найдавніших слов’янських свят, присвячених проводам зими, дослідники все ж сперечаються про походження назви свята, але найбільш логічною версією представляється його зв’язок з маслом. Саме навесні на Русі починали телитися корови, і молоко було в достатку в кожній хаті. З нього робили масло, яким мазали млинці, які є традиційним атрибутом свята.
Масляний тиждень: святкування по дням
До слова, масляні млинці мають круглу форму не випадково. Як відомо, народи, що населяли землі Київської Русі, були язичниками й поклонялися богу сонця Ярилу. Круглий жовтий млинець, рясно змащений маслом і блискучий, як можна точніше символізував сонце.
Масляна відноситься до числа свят, які складають рухому частину календаря. Масляний тиждень починається в залежності від дати головного християнського свята – Великодня. За православною пасхалією святкування Масляної починається за 56 днів до Великодня.
Читайте також: НАЧИНКА ДЛЯ НАЛИСНИКІВ: 5 СОЛОНИХ ВАРІАНТІВ
Понеділок – Зустріч
У цей день зустрічаються родичі. Свекруха й свекор відпускають на день невістку до своїх батьків, і ввечері теж приходять. У цей день починають пекти млинці. Перший млинець віддавали малозабезпеченим, щоб пом’янути покійних родичів.
Вівторок – загравання
День названий так тому, що прийнято було проводити оглядини наречених. Молодь знайомилася. Придивлялася один до одного, каталися з гірки, їли млинці.
Середа – Лакомка
Саме в цей день, який закінчує Вузьку Масляну, зяті приходили до своїх тещ на частування, а тещі годували їх млинцями. Саме звідси пішов вислів: «Прийшов зять, де сметани взяти?». З розваг в цей день проводились кінні перегони й кулачні бої.
Четвер – Разгуляй
З цього дня починається Широка Масляна, яка супроводжується іграми в сніжки, катанням на санках, веселими хороводами та піснями. Сенс цих розваг полягав в тому, що люди позбавлялися від накопиченої за зиму негативної енергії. А діти в четвер, крім снігових ігор, ще й ходили колядувати.
П’ятниця – тещині Вечірки
У цей день тещі наносять візит своїм зятям. Природно, пече млинці не зять, а дочка. Але зять пригощає маму дружини й при цьому виявляє їй усіляку повагу.
Читайте також: ПРАВОСЛАВНЕ СВЯТО – ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ (ВОДОХРЕЩА) 2020 РОКУ
Субота – посиденьки зовиці
Невістки запрошували в свій будинок сестер чоловіка, розмовляли з ними, пригощали млинцями та дарували подарунки.
Неділя – Прощена неділя
У цей день прийнято просити у знайомих і рідних прощення за образи, що накопичилися за рік. Увечері поминали померлих. А вранці та вдень проводжали зиму, спалювали опудало зими, пригощалися млинцями, водили хороводи й співали пісні.
Традиції та звичаї
Що має бути обов’язково, а що під забороною під час Масляного тижня?
- Не можна: їсти м’ясо та вдаватися до смутку.
- Можна: рибу, всі молочні продукти, особливо сир і масло.
- Обов’язково: випікати та їсти млинці з різними начинками, кликати гостей і самим ходити в гості; веселитися – тому, що для того, хто цього не робить найближчий рік буде безрадісним і безприбутковим.
Одна з головних традицій – сватання. Під час святкових веселощів батьки домовлялися про майбутні весілля. Існував звичай гадати на нареченого. Обряд проводили таємно, так як батьки вважали це пустощами. Ворожіння проводилися в будь-який день, крім неділі, але найчастіше – в суботу, в посиденьки зовиці. Спеціально для ворожіння дівчата пекли солоний млинець, а вночі з ним виходили на перехрестя й пригощали першого зустрічного чоловіка. Яке його ім’я – так і зватимуть нареченого.
Читайте також: РІЗДВО 2020: ІСТОРІЯ ТА ПРИКМЕТИ НА РІЗДВО ХРИСТОВЕ
За заповітами предків, Масляна повинна була проходити шумно, багато й весело – як свідчить стара приказка: “Як Масляну зустрінеш, так рік і проведеш”.
З цієї причини господині старалися встигнути приготувати якомога більше їжі, а особливо млинців. Вважалося, що чим більше млинців буде на столі, тим багатше буде жити сім’я.
Якщо млинці у господині вийшли великі й пишні, значить, рік буде плідним і успішним для всього будинку. А ось якщо млинці прилипли до сковороди, або, що не дай Бог, пригоріли – потрібно готуватися до неприємностей.
Масляні гуляння на Русі не обходилися без катань з гірок. Наші предки вірили, що у того, хто найдалі з’їде з гірки, буде найбільше врожаю. Те ж саме стосувалося гойдалок: хто найвище злетить, у того багатшим буде урожай.
На Масляну завжди прийнято радіти й веселитися, адже це обіцяє удачу та безтурботне життя протягом всього року. Жоден стіл протягом семи днів не повинен бути без млинців. Існує повір’я, якщо млинці не вдалися, то рік буде невдалим. Тому пекли їх багато, щоб добрих млинців було більше, ніж невдалих.
