Як робиться кров із фільмів жахів? Як актори так правдоподівно вдають страх? Звідки береться звук зламаних кісто? Відповіді на ці питання шукайте в нашій статті.
Як актори вдають страх?
Дуже часто актори зізнаються, що на зйомках їм важко зобразити страх, адже не достатньо просто вирячити очі та закричати. Тому деякі режисери не розповідають подробиць жахливої сцени й актори до останнього не знають, що відбувається на майданчику. В таких випадках все виглядає максимально правдоподібно, адже актори не просто грають страх, а й відчувають його, показуючи щирі емоції й непідробний жах на обличчі.

Цікавий факт, що діти зазвичай не знають, що працюють в хорорі. Оператор знімає на камеру те, як кіношники пропонують дітям в ігровій формі виконати різноманітні завдання. Самі сцени знімають не по черзі й дитина взагалі не розуміє суті того, що відбувається.
Проте старшим дітям прийнято розповідати про все, що відбувається на майданчику. Інколи вони вживаються в роль краще ніж дорослі актори. Наприклад, маленька Дрю Беррімор неперевершено зіграла у фільмі “Та, що породжує вогонь” за мотивами книги Стівена Кінга; Харві Сітвенс ідеально зобразив дитину, в яку вселився диявол, у фільмі “Омен” 1976 року; дівчинка Хезер О’Рурк в картині “Полтергейст” також впоралась не гірше своїх дорослих колег.
Реквізити із фільмів жахів
Найголовніше питання, яке цікавить багатьох глядачів: як роблять кров та ще й в таких великих кількостях? Рецептів багато й всі вони дуже прості: вода й мука, кукурудзяний крохмаль або солодкий сироп з харчовими барвниками.

Цікаво знати, що на зйомках присутня ціла команда спеціалістів, щоб відмити такий склад. Є й інші способи робити кров, але виходить менш правдоподібно. Наприклад, в “Кошмарі на вулиці В’язів” використовували густо підфарбовану воду. В “Техаській різанині бензопилою” взагалі використовували томатну пасту.
Звуки із фільмів жахів
Творці фільмів дуже відповідально відносять до звукового оформлення. Як ми звикли думати, звук у фільмі — це тільки музика та репліки героїв. Насправді, не потрібно забувати про звук зламаних кісток, надкушування яблука, падіння розбитого скла, ножа, що встромляють в плоть. Й не дивлячись на сучасні технології, дуже часто для таких звуків використовують підручні матеріали. Наприклад, в старих фільмах людською плоттю була запечена цілком курка, переламані кістки — це волоські горіхи та сухі макарони, або стеблинки селери, переламаної біля мікрофона.
